podjem-tal.ruПоделиться:
Падає з дерев пожовкле листя,
В`януть квiти, лiто засинає,
Йдуть дощi, неначе сльози чистi,
А у серцi туга не минає.
А у серцi бiль якийсь не гасне,
За провини давнi бiль глибокий...
Сивина на скронях передчасна-
Недешевий кошт життя урокiв.
А вiтри шепочуть щось печальне,
Хмари закривають низьке небо.
Треба слiв гiрких знайти, прощальних...
Все одно, душа летить до тебе...
2007 рiк
Лора К. (Lacy)
Страница для печати
Красивый и душевный стих! Заставляет задуматься.
Лариса, трохи похмуро, але гарно, надихае на роздуми.